Історія справи

Постанова ВАСУ від 21.03.2016 року у справі №800/508/15
Постанова ВСУ від 08.11.2016 року у справі №800/508/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В., суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до ВККС та ВРЮ, у якому просила:

- визнати протиправними дії ВРЮ щодо доручення ВККС здійснити перевірку наявності в діях судді апеляційного суду Донецької області ОСОБА_5 ознак дисциплінарного проступку і порушення присяги судді та щодо зупинення розгляду матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами;

- визнати незаконним та скасувати рішення ВККС від 18 листопада 2015 року щодо надання рекомендації ВРЮ про звільнення ОСОБА_5 з посади судді апеляційного суду Донецької області за порушення присяги судді;

- визнати протиправними дії ВРЮ щодо порушення строку розгляду заяви судді ОСОБА_5 про звільнення з посади судді апеляційного суду Донецької області за власним бажанням;

- зобов'язати ВРЮ прийняти рішення щодо направлення подання до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про звільнення ОСОБА_5 з посади судді апеляційного суду Донецької області за власним бажанням та направити його до ВРУ з відповідним пакетом документів.

Суд установив, що Указом Президента України від 23 лютого 2000 року № 275/2000 ОСОБА_5 призначена на посаду судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області.

Постановою ВРУ від 3 березня 2005 року № 2463-IV позивача обрано на посаду судді Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області безстроково.

Постановою ВРУ від 14 грудня 2007 року № 471-V її обрано суддею апеляційного суду Донецької області безстроково.

З 1 вересня 2014 року робота апеляційного суду Донецької області була припинена і розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року № 2710/38-14 за поданням Державної судової адміністрації України було змінено підсудність по кримінальних та цивільних справах.

29 вересня 2014 року ОСОБА_5 написала заяву про звільнення за власним бажанням разом із доданими до неї необхідними документами та надіслала її рекомендованою поштою до ВРЮ.

У серпні 2015 року секція ВРЮ приступила до розгляду заяви позивача і ухвалила висновок рекомендувати ВРЮ звернутися до ВККС для встановлення в діях 10 суддів, у тому числі і ОСОБА_5, ознак дисциплінарного проступку і порушення присяги судді та зупинити розгляд матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами.

29 січня 2015 року до ВККС надійшло звернення голови Ради суддів України (далі - РСУ) Сімоненко В.М. щодо порушення суддями присяги. На обґрунтування звернення вона зазначила, що деякі з суддів, які є носіями судової влади в Україні та уповноважені здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі, призначені на посади у незаконно створених установах самопроголошеної «Донецької Народної Республіки» (далі - «ДНР»). Ця обставина встановлена зі змісту документа - «Указу голови ДНР» від 9 січня 2015 року № 03, копія якого надана як додаток до звернення. Згідно з цим документом серед «суддів», призначених у «Верховний суд ДНР», значиться ОСОБА_5

Голова РСУ вказала, що цей факт негативно впливає на авторитет судової влади в Україні, яка здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законодавством України, та просила ВККС здійснити перевірку такої неналежної поведінки цих суддів.

З метою інформування судді ОСОБА_5 про наявність у ВККС звернення щодо неї 11 вересня 2015 року на офіційному веб-сайті ВККС було розміщено оголошення, яким судді запропоновано надати відомості щодо свого місцезнаходження для направлення їй копії звернення або надіслати пояснення щодо порушення, вчинення якого ставиться їй у вину, протягом десяти днів з дня розміщення оголошення.

Суддя ОСОБА_5 письмових пояснень стосовно обставин, викладених у зверненні, не надала.

Рішенням ВККС від 24 вересня 2015 року № 2425/дп-15 стосовно судді апеляційного суду Донецької області ОСОБА_5 відкрито дисциплінарну справу.

На засідання ВККС ОСОБА_5 не з'явилася. У зв'язку з її перебуванням на території, не підконтрольній українській владі, та відсутністю можливості надіслати поштову кореспонденцію на цю територію (за повідомленням Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з 27 листопада 2014 року приймання і доставка поштових відправлень на територію Донецької та Луганської областей, яка не контролюється українською владою, не здійснюється) про дату, місце та час засідання вона була поінформована оголошенням, розміщеним 23 жовтня 2015 року на офіційному веб-сайті ВККС. За таких обставин розгляд дисциплінарної справи здійснювався за відсутності судді.

18 листопада 2015 року ВККС прийняла рішення направити до ВРЮ рекомендацію для вирішення питання про звільнення ОСОБА_5 з посади судді апеляційного суду Донецької області з підстави, передбаченої пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею присяги) у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Вищий адміністративний суд України постановою від 21 березня 2016 року відмовив ОСОБА_5 у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що вчинення ОСОБА_5 дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у її об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, свідчить про наявність підстав для внесення до ВРЮ подання про звільнення її з посади судді за порушення присяги (пункт 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України).

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій ВРЮ щодо порушення строку розгляду заяви про звільнення з посади судді, то Вищий адміністративний суд України зазначив, що ВРЮ не здійснювала своїх повноважень з 11 квітня 2014 року до 4 червня 2015 року через відсутність складу зазначеного органу, передбаченого Конституцією України та Законом України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 22/98-ВР), а відтак порушень з боку ВРЮ не було.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_5 звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2016 року та ухвалити нове - про задоволення позову.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_5 звернулася з позовом до ВККС та ВРЮ про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, об'єднавши свої позовні вимоги в одній позовній заяві, і Вищий адміністративний суд України розглянув фактично різні предмети позову в одному провадженні.

За правилами пункту 4 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

Статтею 1711 КАС визначено особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, ВРЮ, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Відповідно до частини шостої статті 1711 КАС рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, ВРЮ, рішення, дії чи бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному цим Кодексом. Серед зазначених суб'єктів владних повноважень ВККС відсутня.

Ураховуючи наведені норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що Верховний Суд України позбавлений можливості переглянути оскаржуване рішення в частині заявлених ОСОБА_5 позовних вимог до ВККС.

У частині оскарження позивачем дій ВРЮ колегія судів виходить із такого.

За правилами частини першої статті 32 Закону № 22/98-ВР питання про звільнення судді з підстави, передбаченої пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення присяги судді), ВРЮ розглядає після надання ВККС відповідного висновку або за власною ініціативою.

Оскільки ОСОБА_5 обіймає посаду судді апеляційного суду, здійснення дисциплінарного провадження щодо неї відповідно до частини першої статті 94 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2453-VI) належить до компетенції ВККС. Тому ВРЮ відповідно до пунктів 5, 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, статей 93−95 Закону № 2453-VI, статей 24, 27 Закону № 22/98-ВР правомірно звернулася до ВККС із заявою щодо проведення перевірки наявності у діях судді апеляційного суду Донецької області ОСОБА_5 дисциплінарного правопорушення та порушення присяги.

Не допустила, на думку колегії суддів, ВРЮ і порушення строків розгляду заяви позивача про звільнення її з посади за власним бажанням.

Так, 11 квітня 2014 року з набранням чинності Законом України від 8 квітня 2014 року № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (далі - Закон № 1188-VII) припинились повноваження членів ВРЮ, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою.

12 лютого 2015 року ВРУ прийняла Закон України № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII), який передбачав внесення змін, зокрема, до Закону № 22/98-ВР, що, у свою чергу, стало передумовою формування нового складу ВРЮ, яка з 4 червня 2015 року розпочала роботу в складі 17 членів.

Таким чином, згідно з вимогами Закону № 192-VIII та Закону

№ 1188-VII ВРЮ у період з 11 квітня 2014 року до 4 червня 2015 року не здійснювала своїх повноважень через відсутність складу, передбаченого Конституцією України та Законом № 22/98-ВР.

Вищий адміністративний суд України з огляду на встановлені у цій справі обставини, описані вище, зважаючи на їх зміст, ретельно перевірив доводи ОСОБА_5 у цій частині та дійшов обґрунтованого висновку про їх безпідставність, не встановивши у діях ВРЮ порушень вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що постанова Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2016 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_5 слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», частиною шостою статті 1711 , статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда Судді: О.Ф. Волков О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін